Народився 20 січня 1965 року у  м. Херсоні. Вчився у міській середній школі № 32.  У 1970 році високого на зріст другокласника побачив вчитель фізкультури Віктор Мартинов, який і привів хлопця на майданчик,  дав  перші уроки з баскетболу. Валерій швидко засвоїв тактичні завдання, мужнів та розвивався фізично. 
На запрошення тренера Віктора Мартинова  юнак продовжив  навчання у спортивному класі середньої школи № 52, де тренувався під керівництвом  тренера  Марка Конрада. 
Після сьомого класу  для удосконалення спортивної майстерності поступив до Київського спортивного інтернату, який   закінчив  у 1984 році. 
Баскетбольну кар’єру розпочав в команді СКА (Київ), за яку  виступав з 1983 по 1985 роки, з 1985 по 1989 рік -   за ЦСКА (Москва). 
Гравець збірної команди СРСР. Один з кращих центрових радянського баскетболу кінця  80-х років. Інтелектуальний, розумний баскетболіст, мав всі дані, щоб стати одним із самих помітних гравців світового баскетболу: прекрасна статура (зріст - 215 см),  висока швидкість, природна координація,
мобільність, здатність протаранити, забити в єдиноборстві. Вихованцем херсонського баскетболу цікавились кращі команди Європи та Америки.

Заслужений майстер спорту СРСР (1988). 
Перший тренер –  О.Шаповалова (Київ) .  Тренери –  В. Гладун, З. Хромаєв, О. Гомельський. 

1986 рік – переможець Спартакіади народів СРСР

1987 рік  - срібний призер чемпіонату Європи (Греція),
1988 рік - чемпіон СРСР з баскетболу

1988 рік – чемпіон  XXIV Олімпійських ігор у Сеулі (Південна Корея) у складі збірної команди СРСР
1989 рік - бронзовий призер чемпіонату Європи (Югославія)
Трагічно загинув в автокатастрофі 7 вересня 1989 року на площі Гагаріна  в Москві, відвертаючи свою автівку від зіткнення з  дівчиною, що перебігала дорогу, Валерій врізався у бетонне загородження підземного переходу. Похований на Преображенському цвинтарі.

 Нагороджений  орденом  «Знак Пошани».

Був одружений, разом з дружиною Наталією виховував  сина Олега (1988). Олег - живе втілення батька і зовні, і характером, - успішно займався баскетболом. Спочатку в секції в ліцеї, потім - в баскетбольній школі ЦСКА у Олега Ібрагімова.

На Херсонщині з  2004 року в селищі Залізний Порт   (Голопристанський район)  на базі Херсонського дитячо-юнацького клубу фізичної підготовки № 4  щорічно проводиться відкритий турнір з баскетболу пам'яті Валерія  Гоборова за участю юних спортсменів з міст і областей України і  Білолрусі.  ініціатор цього турніру,  директор Херсонського ДЮКФП № 4  Геннадій Токовило  завжди нагадував своїм вихованцям про девізі, з яким йшов у спортивні битви Валерій Гоборов: «Ніколи не опускати руки - битися до кінця».
Входить до Спортивної слави Херсонщини.
Його ім’я внесено до Енциклопедії Сучасної України (2006).