Заслужений майстер спорту СРСР з веслування на  каное,  учасник ХХ Олімпійських ігор 1972 року у Мюнхені, срібний призер ХХІ Олімпійських ігор 1976 року у Монреалі та бронзовий призер ХХІІ Олімпійських ігор 1980 року у Москві, багаторазовий чемпіон світу, Європи та СРСР, триразовий срібний призер чемпіонатів світу з веслування на каное  
Народився 26 травня 1950 року в  селі Грушківка Кам’янського району, Черкаської області, де . жив з батьками до 6-го класу, а школу закінчив у Жовтих Водах біля бабусі. Освіта вища, закінчив факультет фізики Дніпропетровського  державного університету.  
Спочатку займався боротьбою дзюдо, а потім захопився веслуванням.  Зі студентської лави потрапив у збірну країни з веслування на каное.  Починаючи з 1971 року, успішно виступав на світових і європейських чемпіонатах, став багаторазовим чемпіоном з веслування на каное у різних класах.
Першу медаль чемпіона світу у 1973 році  подарував батькам покійного друга Василя Онощенка, з яким навчався в університеті, разом займався веслуванням і який трагічно загинув під час одного з тренувань на Дніпрі. 
Виступав за  ЗС (м. Дніпропетровськ), у 1977 році переїхав у Херсон і представляв  «Буревісник» (м. Херсон). Тренер – заслужений тренер СРСР Іван Хрущак (1973).
Заслужений майстер спорту СРСР (1973).  
Семиразовий чемпіон світу з веслування на каное у різних екіпажах на різних дистанціях (1973-1979), чотириразовий срібний призер  і бронзовий  призер чемпіонату світу,  одинадцятиразовий чемпіон СРСР (1971-1972, 1974-1975, 1977), триразовий  чемпіон Європи (1973, 1975, 1979) 
Учасник XX Олімпійських ігор  1972 року в Мюнхені. 
Срібний призер ХХІ Олімпійських ігор 1976 року у Монреалі  на каное-одиночці на дистанції 1000 м.  
Бронзовий призер ХХІІ Олімпійських ігор 1980 року в Москві на каное-двійці на дистанції  1000 м. 
Спортивні досягнення: 
1971 рік – срібний призер  чемпіонату світу з веслування на каноє-одиночці на дистанції 10 000 м (м.Белград) 
1972 рік - учасник XX Олімпійських ігор  в Мюнхені,  5-е місце у каное-одиночці на дистанції 1000 м.  
1973 рік - чемпіон світу з веслування на каное-одиночці на 10 000 м (м.Тампере). 
1974 рік - чемпіон світу з веслування на каное-одиночці на дистанції 1000 м  та срібний призер – на 10 000 м (м.Мехіко). 
1975 рік -  дворазовий  чемпіон світу з веслування на каное-одиночці на дистанціях 1000 м та 10 000 м (м.Белград). 
1976 рік - срібний призер ХХІ Олімпійських ігор к Монреалі на каное-одиночці на дистанції 1000 м.  
1977 рік - чемпіон світу з веслування на каное-двійці на дистанції 1000 м,  срібний призер – на 10 000 м та бронзовий призер  - на 500 м (м.Софія).  
1978 рік -  срібний призер чемпіонату світу  на каное-одиночці на дистанції 10 000 м (м.Белград) 
1979 рік – дворазовий чемпіон світу з веслування на каное-двійці на дистанції 1000 м та 10 000 м (м.Дуйсбург) 
1980 рік -  бронзовий призер ХХІІ Олімпійських ігор у Москві на каное-двійці на дистанції  1000 м. 
Спортивну кар’єру  завершив у 1980 році після ХХІІ Олімпіади у Москві  і до 1990 року працював тренером у м. Херсоні. 
У 1990 році повернувся у рідне село Грушківка Кам’янського району на Черкащині. З 1992 року  займається сільським господарством  
.Дружина Тетяна – колишня спортсменка, чемпіонка з веслування на байдарці. У подружжя шестеро дітей.  Старші Катерина й Олександр живуть окремо, мають сім'ї, у 1990-х були чемпіонами України з веслуванні. Середній, Іван Юрченко - чемпіон серед юніорів з веслування академічного, срібний призер ХХVII Всесвітньої Універсіади 2013 року к Казані з веслування академічного у  складі екіпажу вісімки зі стерновим .