• Автомобільний спорт
  • Академічне веслування
  • Армспорт
  • Баскетбол, стрітбол
  • Більярдний спорт
  • Бодібілдінг
  • Бокс, кікбоксинг WAKO  та WRKA
  • Боротьба вільна, греко-римська
  • Боулінг
  • Важка атлетика
  • Велоспорт
  • Веслування на байдарках та каное
  • Вітрильний спорт
  • Волейбол, пляжний волейбол
  • Гандбол, пляжний гандбол
  • Гирьовий спорт
  • Гімнастика спортивна
  • Гімнастика художня
  • Дзюдо, самбо
  • Екстремальний спорт(паркур, скейтбордінг, BMX, велотріал, роликовий спорт, спортивний туризм, скелелазіння)
  • Єдиноборства (кіокушин карате, тхеквандо, традиційне окінавське  годзю-рю,  карате-до, айкідо, хортинг, універсальний бій, таїландський бокс Муей Тай)
  • Легка атлетика
  • Парашутний спорт
  • Пауерліфтинг
  • Пейнтбол
  • Підводний спорт
  • Плавання
  • Повітроплавальний спорт
  • Радіоспорт
  • Риболовний спорт
  • Спортивна акробатика
  • Спортивне орієнтування
  • Спортивні танці, танці на пілоні
  • Стрибки на батуті
  • Стрільба із лука
  • Стрільба кульова
  • Сумо
  • Теніс
  • Теніс настільний
  • Фігурне катання на ковзанах
  • Фітнес
  • Футбол, футзал, пляжний футбол
  • Хокей з шайбою
  • Черлідинг
  • Шахи, шашки
Всі види спорту, представлені в Херсонській області (в алфавітному порядку)

Статті / Пізнавальні / ТенісТеніс

Теніс

Теніс

10 Серпня 2010

Теніс (англ. tennis) або вели́кий теніс - вид спорту, у якому грає двоє гравців один проти одного, або дві команди по два гравці в кожній, команда проти команди, на майданчику - корті, поділеному навпіл поперечною сіткою.
Мета гри — перекинути ракеткою м'яч через сітку на бік партнера так, щоб м'яч упав у межах майданчика суперника і той не зміг його відбити назад.
Під час гри гравці використовують  ракетку. Вона призначена для відбивання, зміни напрямку та потужності польоту гумового тенісного м'яча. Матч виграє той, хто отримує найбільшу кількість перемог за сетами у відповідності до правил гри, що застосовуються відповідно до статі, віку тенісиста і так далі.

Із історії тенісу.
Якщо не брати до уваги ігри стародавніх греків і римлян, в яких м'яч відбивали рукою або дерев'яною палицею, то перші згадки про гру, схожу на теніс, можна знайти в XII—XIII століттях в Італії. Гра називалася «джидоко», а м'яч в ній відбивався надітими на руку рукавицею, дерев'яним щитком або шкіряним ременем.
Офіційно вважається, що теніс з'явився в XIV столітті на території сучасної Франції. Французька знать захоплювалася так званою «грою долонею» («же де пом»), яка зробила великий вплив на розвиток сучасного тенісу. Першими гравцями-аматорами стали священнослужителі, і не тільки молоді семінаристи, але й священики більш високих звань: архієпископи і кардинали. Гра проводилася в стінах монастирів, в основному, на кам'яній підлозі. З часом для зручності гри на руку, що б'є по м'ячу, почали надягати рукавичку, а м'яч відбивати дерев'яними предметами, які згодом трансформувалися у так звані ракетки. Ці дерев'яні предмети були мало схожі на сучасну ракетку.
Пройшло ще більше чотирьох століть, поки на ракетці не з'явилися струни. Гра стала набирати ще більшої популярності й слідом за священнослужителями в неї почали грати заможні французи. Грою в м'яч була захоплена величезна кількість людей. А в 1480 році король Франції Луї XI видав указ, за яким необхідно було суворо дотримуватися процесу виготовлення тенісних м'ячів. Умови наказу були наступні: м'яч повинен бути набитий гарною шкірою та вовною і не містити пісок, крейду, вапно, тирсу, висівки, золу чи землю. Слідом за чоловіками в XV — XVI століттях грою в м'яч захопилися і жінки.
Гра розвивалася так стрімко, що вже до кінця ХVI століття в Парижі було обладнано більше 250 спеціальних кортів, а кількість гравців перевищила сім тисяч. Залежно від уміння вести гру, поступово відбувся розподіл граючих на три категорії: новачок, партнер і майстер. Найбільшими привілеями користувалися майстри. Їм давалося право на будівництво і володіння кортами для гри. Один з майстрів розробив у 1542  році перші правила гри в теніс, але опубліковані вони були лише через 50 років. Гра отримала визнання і у англійців, які назвали її «справжній теніс» (англ. real tennis).
Офіційно прийнято вважати, що слово «теніс» виникло від старофранцузького слова «Tenèts!», яке промовляв гравець під час подачі м'яча. Згодом це слово запозичили англійці і пристосували його під свою мову, — так виникло слово «Tennis», яке і набуло розповсюдження.

Правила змінювалися протягом усього розвитку гри. Так, спочатку багато років уведення м'яча в гру, тобто подача, не відносилася до гри, і виграти очко з подачі було неможливо.
Подача м'яча в гру здійснювалася слугами, — фр. servani, отже, введення м'яча в гру називалося обслуговуванням — serviz. Минали роки, століття і мінялися правила гри в м'яч. У наш час подача дуже важливий технічний елемент тенісу, і є засобом виграшу очка та тиском на суперника. Не дивлячись на зміни в тенісі, на всіх міжнародних іграх подача називається service.

В Англії, теніс занепав після того, як він втратив заступництво короля. Але остаточно гра не була забута. І вже в 1859 році починається новий етап у розвитку тенісу, коли вперше був проведений матч англійських університетських команд у Хейманкерті. Почалося відродження тенісу: стали створювати нові тенісні клуби. А в спортивних клубах для гри в крикет, крокет і гольф стали відкриватися тенісні секції. Вийти на світову арену тенісу заважало те, що в кожній країні правила гри були свої. Це унеможливлювало проведенням міжнародних матчів. У середині XIX століття відбулися величезні зміни в проведенні ігор, тому що в теніс почали грати на відкритих кортах, хоча до цього гра проходила виключно у приміщеннях.

Причина того, що гра так довго проводилася в закритих приміщеннях, полягала в покритті майданчиків і матеріалі м'яча. Оскільки м'ячі були матер'яні, туго стягнуті струнами, а зверху покриті фланеллю, то вони могли відскакувати тільки від твердої кам'яної підлоги, а грати на землі або траві було неможливо. І тільки з появою гумових м'ячів відбулися корінні зміни в тенісі.

В Англії в 1874 році завдяки майорові В. Вінгфілду виник так званий лаун-теніс (теніс на траві). У такий спосіб він узаконив теніс і його правила після того, як були запатентовані сітка, стовпчики, м'ячі, правила гри — теніс став видом спорту. Офіційні правила гри були введені в 1875 році  лондонським «Мерілебоун Крікет Клабом». Ці правила з деякими відмінностями і доповненнями діють дотепер. Лаун-теніс, а сьогодні просто теніс, швидко розповсюдився по всій Європі та іншим континентам. У нього грають мільйони людей різного віку.

В Україну теніс завезли англійські купці, які в 1890 році створили тенісні клуби в Одесі і Таганрозі. Згодом теніс поширився і по інших містах України, а в 1913 році відбулися тенісні змагання у Києві. У 1920-х роках відбулися спершу показові тенісні матчі в Одесі, з 1930 року розпочалися змагання за першість України,  їх продовжують і після 1945 року в категоріях командної першості, особистої — чоловіків, жінок, змішаних пар; влаштовуються також зимові змагання, змагання молоді тощо.

Теніс протягом тривалого часу був переважно розповсюджений в англомовних країнах — Австралії, Великобританії, США. Він також був популярний у Франції. Чотири найбільших турніри — Вімблдонський турнір, Відкритий чемпіонат США, Відкритий чемпіонат Франції та Відкритий чемпіонат Австралії (проводиться з 1905) стали найпрестижнішими в тенісі.
Перелічені чемпіонати почали набирати значимість у тенісному світі, у зв'язку із тим, що збірні цих чотирьох країн були єдиними, хто здобував перемоги у Кубку Девіса, який на той час мав набагато більший престиж у аматорському тенісі, ніж усі інші турніри.
Виграти «Великий шолом», тобто перемогти у всіх чотирьох цих турнірах протягом одного сезону — є вищою метою для тенісних професіоналів.

Починаючи з 20-х років ХХ століття, професійні тенісні гравці заробляли гроші, виступаючи в показових матчах перед публікою, що платила за право дивитися гру. Протягом 40 років професійний та аматорський теніс були строго розділені — як тільки гравець ставав «професіоналом», він не мав більше права виступати в аматорських турнірах. Але, в 1967 LTA (Lawn Tennis Association; брит. Ассоціація лаун-теннісу) вирішила покласти кінець поділу тенісу і зрівняла в правах аматорів і професіоналів на своїх турнірах. 
У 1968  році Міжнародна федерація тенісу, переборовши небажання, затвердила рівні права тенісистів. Це поклало початок Відкритій ері в сучасному тенісі, коли всі гравці мали право виступати в будь-яких турнірах, а кращі тенісисти забезпечували своє життя виступом на змаганнях.
У 1954  році Джеймс Ван Ален заснував Міжнародний зал тенісної слави — музей, розташований у Ньюпорті, штат Род-Айленд, США, на місці проведення першого Відкритого чемпіонату США з тенісу (1881). У музеї зібрана велика кількість експонатів, що відображають історію розвитку тенісу, а також галерея портретів великих тенісистів і людей, які зробили великий внесок у розвиток спорту. В 1986 році зал слави було офіційно визнано Міжнародною федерацією тенісу.

Теніс до олімпійської програми увійшов (тільки серед чоловіків), починаючи з Ігор І Олімпіади в Афінах (1896). На Іграх ІІ Олімпіади в Парижі (1900) програма з тенісу вже охоплювала 4 види  змагань: одиночний і парний розряди серед чоловіків, одиничний розряд у жінок, змішаний розряд (у ньому до пари входять спортсмен і спортсменка). Після Ігор VIII Олімпіади (1924 рік, Париж)  теніс було виключено з програми олімпійських змагань.
Своє друге народження після 64-річної перерви він отримав на Іграх ХХІV Олміпіади у Сеулі (1988).
Боротьба у цьому виді спорту ведеться за 4 комплекти нагород – в одиночному і парному розрядах у чоловіків та жінок. Українські спортсмени поки що не мають олімпійських медалей.

Головним органом управління тенісними справами є Міжнародна федерація тенісу (англ. ITF), яка складається із 202 національних тенісних федерацій.
Професійні тенісисти об'єднані в Асоціацію тенісних професіоналів (англ. ATP, чоловіки) й Жіночу тенісну асоціацію (англ. WTA).

Правила гри у теніс
Гейм
Період тенісного матчу, протягом якого подає один гравець, називається геймом.
Гейм починається з рахунку 0:0. Перші два розіграші м'яча, дають супротивникам по 15 очків. Наступна подача приводить до рахунку 40, наступний розіграш приводить до виграшу гейму у випадку, якщо супротивник має рахунок 30 або менше. Якщо обоє гравці мають по 40, то виграш наступної подачі надає перевагу.
Перемагає в геймі гравець, який має перевагу і виграв наступну подачу.
Система рахунку в геймах «15», «30», «40» пішла від фр. quinze, фр. trente, фр. quarante, що у французькій промові становить співзвучну послідовність.

Сет
Розіграш сету йде доти, поки один із гравців не виграє 6 геймів. При рахунку 6:5 розігрується ще один гейм. Якщо рахунок стає 7:5, сет закінчується. При рахунку 6-6 розігрується тайбрейк.

Матч
Тенісний матч може складатися із трьох або п'яти сетів.

Тайбрейк
При рахунку в сеті 6:6 розігрується тайбрейк.
Відповідно до черговості гравець робить першу подачу, потім супротивник робить дві подачі, далі зміна йде через дві подачі. Виграє тайбрейк той, хто перший набирає 7 очків із різницею в 2 очка.
Тайбрейк проводиться доти, поки не буде досягнута різниця у два очки.
Зміна сторін корту відбувається після кожних 6 очків.
Останній сет у грі здебільшого грається без тайбрейка, проте в фіналах Відкритого чемпіонату США тайбрейк розігрується навіть у останньому сеті.

Формат змагань
Як правило, проводиться посів 16 кращих, відповідно до рейтингу, гравців, які рівномірно розподіляються серед інших учасників.
При цьому, однією з умов є правило, що гравці однієї країни і сіяні гравці повинні зустрітися між собою якнайпізніше.

Види гри
В теніс грають одиночні та парні ігри. Парна гра проводиться на розширеному майданчику. Парна гра, в якій в одній парі грають чоловік та жінка, називається мікстом.

Корт — майданчик для гри в теніс.
Дві половини корту розділяє сітка висотою 3 фути в центрі й 3 фути 6 дюймів біля стовпчиків.
У парній грі використовується вся ширина корту, в одиночній — площа обмежена двома внутрішніми поздовжніми лініями. Дві латеральні вузькі смуги, які використовують лише для парної гри зазвичай називаються коридорами. Маленькі поля поряд із сіткою позначають область, куди потрібно спрямовувати подачу. Таких полів два, гравці повинні подавати почергово в кожен із них.
Лінії вважаються полем. 
Ґрунтові корти мають ту перевагу, що на них видно відбиток м'яча й гравець може опротестувати рішення лінійного судді. На трав'яних кортах допоміжним фактором є легенька хмарка крейди, яка здіймається над лінією, якщо м'яч потрапив у неї. Починаючи з 2006 року на деяких кортах запроваджена комп'ютерна система «Hawk eye» (Яструбине око), яка допомагає визначити траєкторію м'яча й факт влучання чи невлучання в поле.
Корти бувають відкриті (тобто ті що розташовані під відкритим небом) та закриті (у приміщеннях). У приміщеннях висота стелі над серединою майданчику повинна бути не менше 8 м.

Сітка
Сітка у великому тенісі використовується для поділу корту навпіл. Виготовляється з кручених просмолених капронових ниток. Ширина сітки 1,07 м, довжина залежить від того призначена вона для одиночного чи парного корта. У першому випадку, довжина сітки повинна бути 10,05 м, в другому — 12,80 м. Один поздовжній край сітки, верхній, для більшої чіткості прошивається білою тасмою, шириною від 0,05 до 0,065 м. У тасму просмикується металевий трос, з петлями на кінцях, для кріплення сітки на стіках.

 

Тенісна ракетка
Ракетка складається з ручки і поверхні з натянутими струнами. Струни натягуються на обід овальної або каплевидної форми головки ракетки. Раніше ракетки зазвичай виготовляли з дерева, а для струн використовували жили або кишки домашніх тварин. В даний час  для ракеток використовують синтетичні матеріали, такі як вуглецеве волокно і сплави легких металів. Для виготовлення струн звичайно використовують нейлон, або інші синтетичні матеріали, хоча струни з коров'ячих кишок все ще використовуються для натяжки тенісних ракеток для професіоналів. Ручки ракеток зазвичай обмотані спеціальною тканиною, що допомагає гравцям їх утримувати, та поглинає піт.

М'яч
Тенісний м'яч — полий гумовий шар, обтягнутий білою або жовтою ворсистою тканиною, вагою 56,7—58,5 г, діаметром 6,35—6,67 см. Він повинен бути пружним, стрибучим та мати велику зносостійкість. Строк служби залежить від покриття корта. Довгий час для гри використовували шкіряні м'ячі, в середині XIX століття їх замінили м'ячі з білої гуми, які пізніше стали обтягувати фланеллю. До середини 70-х років XX століття тенісисти грали виключно білими м'ячами. З 1972 року на змаганнях стали використовувати і жовті, які є більш помітними для гравців та глядачів на фоні сітки та форми спортсменів.
У 2002 до офіційних тенісних правил були внесені уточнення, згідно  з якими організатори змагань можуть відтепер поряд зі стандартними м'ячами використовувати на власний погляд і два нових різновиди м'яча: високошвидкісні (тип 1 за класифікацією ITF) та повільні (тип 3). Усі три типа м'ячів мають однакову вагу. Більш жорсткі м'ячі типу 1 призначені для гри на «повільних» кортах, вони мають більш швидкий та низький кут відскоку, що дозволяє прискорити темп гри.
М'ячі типу 3 призначені для гри на «швидких» кортах, вони на 6 % більше в діаметрі за тип 2 (стандартний), що дозволяє під час польоту м'яча гасити швидкість. Саме цей фактор дає більше часу на прийом м'яча і дозволяє виграти очки за рахунок майстерно виконаного удару. Крім тцього, це дозволяє глядачам прослідкувати за польотом м'яча, що інколи на «швидких» кортах є проблемою.
«Старі» м'ячі (тип 2) призначені для гри на «середніх» кортах.

Екіпіровка
Екіпіровка тенісиста включає спеціальний спортивний одяг і взуття. Загально прийнятий колір тенісної форми — білий. Він є більш практичним: білий колір завдяки своїм властивосям добре «відбиває» тепло, що дуже важливо при грі у спеку. У той же час біла форма є данина історичним традиціям: стіни у французьких «домах для гри у мяч» були чорного коліру, і гравці одягнені у білу форму краще помітні на такому фоні. Екіпіровка тенісиста з часом зазнала суттєвих змін. Так на заміну фланелевим штанам тенісистів-чоловіків прийшли шорти, а колись довгі спідниці тенісисток стали значно коротше та зручніше.
Взуття тенісиста повинно бути легким та міцним. Найважливіша частина — підошва, характеристики якої відрізняються в залежності від покриття корту. Так, рифлена підошва, що добре запобігає ковзанню ніг на ґрунтових кортах, на жорстких кортах може призвести до травми через надлишкове тертя. Для кортів з асфальтовим, дерев'яним та іншими видами жорсткого покриття більше підходить гладка підошва.
Тенісну форму можуть доповнювати кепки від сонця (або бандани) та напульсники, які запобігають розтягненню м'язів рук.

Турніри
Найпрестижнішими в тенісі є чотири турніри Великого шолому
 Відкритий чемпіонат Австралії
• Відкритий чемпіонат Франції
• Вімблдонський турнір
• Відкритий чемпіонат США

Найпрестижнішими командними змаганнями є
• Кубок Девіса — змагання збірних країн серед чоловіків.
• Кубок Федерації — змагання збірних країн серед жінок.
• Кубок Хопмана — змагання змішаних чоловічо-жіночих збірних.

Менш престижний олімпійський тенісний турнір, який відбувається  під час літніх Олімпіад
.
Окрім цього, професійні тенісні організації організують серії турнірів різної сили, так звані тури, охоплюючи ними всіх гравців організацій, тенісну молодь і ветеранів.

Тенісні турніри здебільшого проводяться за олімпійською системою.
Пари визначаються шляхом жеребкування з попереднім розсіюванням. Зрідка проводяться колові турніри, або турніри, в яких спочатку граються матчі в групах з подальшим переходом на олімпійську систему.

 



 

Всі статті розділу
Час для спорту!
23 Червня 2018
ПОШУК ПО САЙТУ
ГАЛЕРЕЯ СЛАВИ
Зуєв Геннадій Володимирович
Зуєв Геннадій Володимирович
заслужений тренер України з легкої атлетики
Павлов Владислав  Олексійович
Павлов Владислав Олексійович
- заслужений тренер України зі стрільби із лука, майстер спорту  міжнародного класу
Ковальова Наталія Миколаївна
Ковальова Наталія Миколаївна
- майстер спорту України з веслування академічного (2010). Срібний призер Перших Юнацьких Олімпійських ігор 2010 року  в Сінгапурі.
Всі особистості
ОПИТУВАННЯ
Чи будете Ви дивитися чемпіонат світу з футболу 2018 у Росії?

Архів опитувань
Наші Партнери