• Автомобільний спорт
  • Академічне веслування
  • Армспорт
  • Баскетбол, стрітбол
  • Більярдний спорт
  • Бодібілдінг
  • Бокс, кікбоксинг WAKO  та WRKA
  • Боротьба вільна, греко-римська
  • Боулінг
  • Важка атлетика
  • Велоспорт
  • Веслування на байдарках та каное
  • Вітрильний спорт
  • Волейбол, пляжний волейбол
  • Гандбол, пляжний гандбол
  • Гирьовий спорт
  • Гімнастика спортивна
  • Гімнастика художня
  • Дзюдо, самбо
  • Екстремальний спорт(паркур, скейтбордінг, BMX, велотріал, роликовий спорт, спортивний туризм, скелелазіння)
  • Єдиноборства (кіокушин карате, тхеквандо, традиційне окінавське  годзю-рю,  карате-до, айкідо, хортинг, універсальний бій, таїландський бокс Муей Тай)
  • Легка атлетика
  • Парашутний спорт
  • Пауерліфтинг
  • Пейнтбол
  • Підводний спорт
  • Плавання
  • Повітроплавальний спорт
  • Радіоспорт
  • Риболовний спорт
  • Спортивна акробатика
  • Спортивне орієнтування
  • Спортивні танці, танці на пілоні
  • Стрибки на батуті
  • Стрільба із лука
  • Стрільба кульова
  • Сумо
  • Теніс
  • Теніс настільний
  • Фігурне катання на ковзанах
  • Фітнес
  • Футбол, футзал, пляжний футбол
  • Хокей з шайбою
  • Черлідинг
  • Шахи, шашки
Всі види спорту, представлені в Херсонській області (в алфавітному порядку)

Статті / Пізнавальні / Спортивний туризмСпортивний туризм

Спортивний туризм

Спортивний туризм

21 Липня 2010

Спортивний туризм — вид спорту по подоланню певного відрізку земної поверхні, який називають маршрутом   пішки чи з допомогою різних засобів пересування. При цьому під «земною поверхнею» мається на увазі не лише ґрунтова поверхня Землі, але також і кам'яна, і водна тощо. Під час проходження маршруту долаються різні специфічні природні перешкоди. Наприклад, гірські вершини і перевали (у гірському туризмі) або річкові пороги (у сплавах по річках).
За видами пересування  спортивний туризм розрізняють на:
• піший туризм,
• водний туризм, 
• зелений туризм,
• гірський туризм,
• автомобільний туризм,
• велосипедний туризм тощо.

Спортивний туризм є невідємною складовою загальнодержавної системи фізичної культури і спорту і спрямований на зміцнення здоров"я, розвиток фізичних, морально-вольових та інтелектуальних здібностей людини шляхом її залучення до участі у спортивних походах різної складності та змаганнях з техніки спортивного туризму.

Головна особливість спортивного туризму полягає у тому, що він, на відміну від більшості інших видів спорту, не потребує відносно великих матеріальних видатків, так як, по-перше, розвивається в існуючому навколишньому природному середовищі і не вимагає значних капіталовкладень для підготовки та проведення туристсько-спортивних масових заходів та зведення спеціальних споруд для їх проведення. По-друге, матеріально-технічне та організаційне забезпечення зазначених заходів  значною мірою здійснюється силами та засобами самих туристів. 

У вересні 2000 року в Україні було створено Федерацію спортивного туризму України, якій у 2002 році надано  статус національної спортивної федерації.
Федерація є дійсним членом Міжнародного туристсько-спортивного союзу та Міжнародної федерації спортивного туризму (штаб-квартири організацій у Москві, Російська Федерація).
Осередки та організації Федерації діють в Автономній Республіці Крим, 22 областях, містах Києві та Севастополі.
Основною  метою діяльності Федерації є сприяння розвитку спортивного туризму в державі, підвищенню ролі фізичної культури та спорту у всебічному гармонійному розвитку особи, зміцненні здоров'я населення, формуванні здорового способу життя, організація та проведення спортивних туристських заходів - всеукраїнських та регіональних змагань з техніки спортивного туризму та спортивних туристських походів та експедицій, вивчення та пропаганда спортивних туристських ресурсів території України, розробка та апробація класифікованих туристсько-спортивних маршрутів.

За час свого існування Федерація спільно з Міністерством України у справах сім"ї, молоді та спорту провела майже 40 всеукраїнських змагань з різних видів спортивного туризму, у яких взяли участь більше 3,5 тисяч спортсменів. За результатами виступів на змаганнях 46 спортсменам присвоєно звання "Майстер спорту України".

Федерація спрямовує свої зусилля на розвиток пішохідного, гірського, велосипедного, водного, лижного, вітрильного, спелеологічного, автомобільного та мотоциклетного видів спортивного туризму.

Пішохідний туризм
Пішохідні туристські спортивні походи можливо проводити  в усіх регіонах України. Одночасно слід зазначити, що територія України, за винятком двох гірських масивів (Українські Карпати та Кримські гори), має рівнинний рельєф і на ній майже відсутні істотні природні перешкоди, що обумовлюють категорію складності спортивних пішохідних маршрутів. Через це у більшості регіонів України можливо здійснювати спортивні походи лише до І категорії складності включно, а походи ІІ та ІІІ категорії можуть здійснюватись тільки в Українських Карпатах та Кримських горах.
Погодні умови дозволяють здійснювати пішохідні мандрівки у рівнинних районах України з березня по листопад, а при сприятливих умовах протягом усього року.
Крим та Карпати – головні райони проведення пішохідних туристських спортивних походів - відносяться до лісових районів середньогір‘я. Різноманітність природних перешкод цих районів дає можливість туристам оволодіти майже усім арсеналом прийомів техніки пішохідного туризму, орієнтування на місцевості, дозволяють повноцінно проводити навчальні заходи. Термін проведення пішохідних походів по цих районах теж широкий – з ранньої весни до пізньої осені, а за сприятливих погодних умов - і взимку.
Карпати поєднують у собі красоти гірського та лісового районів. Бурхливі річки, красиві озера, пологі гірські схили, сонячні полонини, багата історія краю можуть задовольнити смаки будь-якого туриста. У Карпатах можна прокласти маршрути від найпростіших до III категорії складності. Тут зустрічаються ділянки з великим перепадом висот, скельним рельєфом, складним орієнтуванням, водними перепонами.

Гірський туризм
Традиційно гірські походи проводяться в районах альпійських гір - молодих за часом горотворення, що піднімаються вище снігової лінії і характеризуються  комплексом льодовикових форм рельєфу, тобто проводяться у районах високогір’я.
Гірські системи України – Карпати та Кримські гори – хоча і належать до альпійської складчастості за часом горотворення, але відносяться до середньовисотних гір і мають абсолютну висоту нижче снігової лінії, тобто не можуть вважатися класичними районами для проведення гірських походів. Проведення гірських походів тут можливо лише взимку та на початку весни, коли складаються  сезонні природні умови, що відповідають вимогам до районів проведення гірських походів.
Найкращий час для проведення таких походів у Карпатах – березень, перша половина квітня, а у Криму – грудень, початок лютого (перша декада).
Слід враховувати, що проведення зимово-весняних гірських походів у Карпатах і в Криму, при всій їх схожості із звичайними гірськими походами, має свої особливості, які у деяких випадках роблять такі походи навіть більш складними і небезпечними, ніж аналогічні за категорією складності у традиційних районах розвитку гірського туризму (Памір, Тянь-Шань, Центральний Кавказ тощо). У перше чергу це стосується погодних умов (низькі температури протягом усієї доби, часті  сильні поривчасті вітри, тумани, заметілі і, одночасно, часті відлиги), характеру снігового покриву (зимовий сніг у Карпатах і Криму дуже відрізняється від літнього снігу на значних висотах на Кавказі чи Памірі), лавинної небезпеки та сильно розчленованого  рельєфу на невеликих ділянках маршруту, особливо у Карпатах. Тому туристські групи, які вирушають у гірські походи до Карпатських і Кримських гір, повинні відноситися до підготовки таких походів з усією відповідальністю, враховувати особливості природних умов району подорожі, мати все необхідне спорядження для організації ночівель у зимових умовах, а також повний комплект лавинного спорядження (лавинні шнури, лопати, щупи тощо) і вміти ним користуватися.

 
Велосипедний туризм
Велосипедний туризм має свої переваги у порівнянні з іншими видами туризму. Велосипед  дуже зручний засіб пересування. Він дає мандрівнику можливість із досить значною швидкістю долати великі відстані, познайомитися під час короткої подорожі з великим географічним районом,  відвідати цікаві об’єкти, розташовані один від одного на значній відстані. Ще одна суттєва перевага перед іншими видами туризму -  веломандрівнику не треба переносити рюкзак в декілька десятків кілограмів на власній спині – це робить його двоколісний помічник.
Проте велосипед ставить деякі специфічні вимоги до учасників подорожей. Кожний велотурист має володіти технікою їзди на велосипеді з вантажем не тільки по шосейних дорогах, а й по стежках та бездоріжжю. Обов’язковою умовою є знання Правил дорожнього руху, що є запорукою безаварійного проведення велосипедного походу. Кожен велотурист має знати  матеріальну частину велосипеда та вміти робити дрібний ремонт в польових умовах.
У далекій дорозі, за тридев’ять земель від рідного порогу, не минути екстремальних ситуацій і непередбачених труднощів, в подоланні яких велотурист складає важливий життєвий іспит – на витривалість, мужність, силу волі, фізичне загартування і любов до рідного краю.

Водний туризм
Україна має досить густу річкову систему та значну кількість річок, придатних для проведення водних туристських походів як на розбірних, так і на надувних човнах різних класів. Усього річок із довжиною понад 100 км в Україні 123, а великих рік (довжина понад 500 км) – 14. 
Усі річки України відносяться до одного кліматичного типу – переважно снігового  живлення з весняною повінню. Однак, через різноманітність ландшафтів, ріки різних регіонів України сильно відрізняються між собою за похилом русла, характером течії, наявністю та складністю перешкод, сезонним режимом тощо, що дозволяє поділити їх за туристсько-спортивною складністю на три групи – ріки низовин, ріки височин, ріки Карпатського регіону.
Річки відповідно до їх складності можна долати  на  каяках, байдарках, не виключається і сплав на надувних човнах та розбірних надувних катамаранах.
Проходження маршрутів по всіх річках дає туристам-спортсменам добру базову технічну та тактичну підготовку для подальшого зростання  спортивної майстерності, крім того, на  річках можливе проведення навчально-тренувальних заходів та змагань. Так, на р. Південний Буг щорічно проводяться змагання з техніки водного туризму на трасах біля с. Соколець (траса 2-3 категорії складності) та на Мігійському порозі (траса 3 категорії складності).

Лижний туризм
Можливості України по розвитку лижного туризму не дуже широкі через відсутність взимку тривалого стійкого снігового покриву на більшій частині території.
В усіх областях України, де взимку є стійкий сніговий покрив, можливо проведення лижних походів. У таких походах початківці мають змогу набути досвід прокладання лижні по глибокому снігу, подолання природних перешкод у лісі, орієнтування, розпалювання вогнища та приготування їжі при мінусових температурах, що  у подальшому дозволить їм  здійснити лижні походи  у гірських районах.
Найбільш сприятливі природні умови для лижних категорійних походів в Україні мають гірські райони Криму і Карпат.

Вітрильний туризм
Територія України має чудові природні можливості для розвитку вітрильного туризму на розбірних туристських судах. Каскад водосховищ р.Дніпро, водосховища Печенезьке на р. Сіверський Донець та Краснооскольське на р.Оскол, Шацькі озера, Дніпро-Бузький лиман, Дністровський лиман, прибережна смуга Азовського та Чорного морів дають туристам-спортсменам широкі можливості для здійснення туристських походів різної складності на вітрильних розбірних судах, а також для оцінки спортивно-технічних якостей суден та поступового вдосконалення їх конструкцій, зростання майстерності екіпажів в управлінні ними.
Проте, процес практичної підготовки, тренування екіпажів, вироблення у членів екіпажів практичних навичок управління судами  має у вітрильному туризмі сезонний характер,  що дещо уповільнює темпи підвищення їх майстерності. Майстерність управління парусним судном виробляється та вдосконалюється впродовж кількох років інтенсивної практики та теоретичної підготовки і також є  запорукою безпеки подорожей.
Передумовою безпеки подорожей на вітрильних суднах є надійність та морехідність судна. Надувні вітрильні катамарани, які при свіжому вітрі розвивають досить велику швидкість, повинні бути морехідні, надійні в експлуатації і розраховані на великі навантаження, що спричиняють тиск вітру на вітрила, а, головне, удари хвиль. Саме удари хвиль є найнебезпечнішим зовнішнім фактором впливу. Тому запорукою успішного та безпечного проведення будь-яких подорожей на вітрильних розбірних судах є поєднання надійного морехідного судна з майстерністю його екіпажу.

Автомобільний та мотоциклетний туризм 
(автомототуризм)

 Головна особливість автомототуризму – можливість добиратися до початку категорійної частини маршруту і повертатися назад своїм ходом. Це обумовлює рух дорогами загального користування і велику загальну протяжність маршруту. Для визначення категорій складності цих маршрутів слід користуватися запропонованим Переліком маршрутів, а також Порядком класифікації маршрутів туристських спортивних походів.

Спелеологічний туризм
Спелеотуризм,  як вид спортивного туризму, розвивається в Україні протягом багатьох десятиліть і у своєму розвитку тісно пов'язаний з карстологією та спелеологією, пошуком та дослідженням печер. Саме завдяки розвитку спелеотуризму, пошуку нових та дослідженню вже відкритих печер в Україні на сьогодні проведено туристсько-спортивну класифікацію та в певній мірі досліджено значну частину відомих печер.
Україна на рідкість багата на печери. Більш як 1100 печер різного типу від невеликих до гігантських за розмірами відомі на сьогодні в Україні.
В юрських вапняках Кримських гірських масивів Карабі-Яйла, Довгоруківська Яйла, Чатир Даг, Ай-Петрінська Яйла, Карадагський Ліс карстовими водами створені провалля у сотні метрів глибиною з підземними залами, річками, озерами та сифонами.

Зелений туризм
Відпочинок в сільських садибах, агросадибах з елементами відпочинку на різні тематики: веломандрівки, піші походи, водні (сплави катамаранами), подорожі позашляховиками. У зеленому туризмі головне – це познайомитися з культурою, побутом, звичаями сільського населення. Ще одна особливість зеленого туризму – це те, що туристи не відірвані від самих господарів садиб. Вони проживають не у спеціалізованих готелях, а поряд із самими господарями, у їхніх же домівках. Це створює спокійну, довірливу обстановку, сприяє більш природному, глибшому пізнаванню життя людей кожної конкретної території.

Матеріальне забезпечення.
Одяг і спорудження туриста залежить від пори року, вимог туристичного маршруту, виду подорожі, виду ночівлі, тривалості походу і від способу вирішення виникаючих в дорозі перешкод. Туристичний одяг і спорядження повинні відрізнятися ціленаправленістю, витонченістю, міцністю, легкістю, зручністю повітрепроникливістю і доступністю до транспортування. Якщо потрібно готувати харчі самим, то слід мати при собі кип’ятильники, каністри, посуд і продукти харчування. При підготуванні харчів слід обов’язково враховувати правила протипожежної безпеки. Для запланованої ночівлі потрібно взяти з собою легку палатку та інвентар, а також надувний матрас з губчатої ризини, спальний матрас чи одіяло. Ці речі розподіляють між усіма членами групи чи желізною дорогою доставляється на місце ночівлі.
В залежності від цілі, виду і завдання походу командуючий повинен заздалегідь підібрати спорудження, карту маршрутів, компас, перелік туристичних баз, вказівних доріг, туристичну літературу, сигнальний свисток, кишеньковий фонарик.
Для організації відпочинку можна передбачити також спортивний інвентар, пневматичну зброю, музичні інструменти і інше. Для транспортування власного спорудження найкраще підійде рюкзак. Він повинен бути легкий, міцний, водонепроникний, вмістимим, споруджений декількома окремими кішеньками, широкими пасками і лямками, нижня частина якого споруджена шкірою або шкірзамінником. Його слід упакувати так, щоб мягкі і легкі предмети лежати в низу і з боку рюкзака, тяжкі – зверху. Предмети. Котрі повинні бути завжди під рукою (свідоцтво про належність до групи …), розташовуються в зовнішніх кишеньках рюкзака.
 

 

Всі статті розділу
Час для спорту!
16 Січня 2018
ПОШУК ПО САЙТУ
ГАЛЕРЕЯ СЛАВИ
Кудря Сергій Анатолійович
Кудря Сергій Анатолійович
майстер спорту України міжнародного класу зі стрільби кульової (2007), багаторазовий призер чемпіонатів Європи, срібний призер Кубку світу зі стрільби  кульової.
Колибельников  Олександр Іванович
Колибельников Олександр Іванович
заслужений тренер СРСР з веслування на каное, старший тренер олімпійської збірної команди СРСР  з веслування на каное 1988 року
Марченко Едуард Степанович
Марченко Едуард Степанович
заслужений тренер СРСР з веслуваання на байдарках і каное
Всі особистості
ОПИТУВАННЯ
Як залучити молодь до систематичних занять спортом ?

Архів опитувань
Наші Партнери